Хай світло від свічки у небо летить Хоча б одну душу зігріє в цю мить

…Їх ніхто вже не запалить. Свіча мільйонів замордованих голодною смертю погасла в далекому 1933. Ми ж з вами можемо запалити свічку тільки для світлої пам’яті і ,щоб зігрілися душі убієнних голодом та політичними репресіями.
Хай світло від свічки у небо летить
Хоча б одну душу зігріє в цю мить
Щоб душа ця загублена спокій знайшла
І у вічність до Бога вона відійшла.
Під таким гаслом були проведені виховні години та бесіди по класах. Діти повинні знати і пам’ятати про цю трагічну сторінку в історії України .

Третій тиждень листопада кожного року в нашій країні --- поминальний по жертвах імперських насильств над українцями, в тому числі і Голодомору 1932-1933 рр. 27 листопада в день пам’яті кожен свідомий українець, запалить на підвіконні свою свічку пам’яті, щоб її бачили зорі – душі померлих. Саме на цьому наголошували у бесідах про Голодомор класні керівники.