Для педагогів
Як говорити з дітьми про насильство і жорстокість
- Діти стикаються з насильством і жорстокістю дуже часто, частіше ніж ми собі можемо думати і уявляти. Вони можуть бути свідками домашнього насильства (фізичного, психологічного…), насильства з екранів гаджетів, на вулиці чи у школі. Вони можуть бути агресорами самі того не розуміючи, або навмисно причиняти комусь зло. Тому важливо дати дітям зрозуміти, яка поведінка не нормальна для суспільства, яка поведінка засуджується.
- Важливо не транслювати свої негативні емоції. Не висловлювати свої судження та висновки. Таким чином ми нав’язуємо дитині своє ставлення до ситуації, акцентуємо увагу на негативі та підвищуємо дитячу тривожність та страхи. Не пропонуйте їм готових рішень для вирішення проблеми, краще запитати дітей що вони думають з цього приводу.
- Менше фактів, вони приховані таємницею слідства. Коли ми скочуємося до обговорення деталей та жахливих подробиць справи це не знижує інтерес, а може ще більше травмувати дитину. Тут потрібно наголошувати що всі питання це таємниця слідства і ми можемо ніколи не дізнатися те що вас цікавить і це нормально.
- Говоримо про емоції дітей, даємо їм простір для вираження цих емоцій.
- Нормалізуємо ці емоції. Те що сталося це дуже погана подія і нормально відчувати негативні емоції або не розуміти, що відбувається
- Пояснюємо дітям, що ці всі запитання,які вони мають це нормально,адже ми намагаємось зрозуміти чому так сталось. Але на всі питання ми не можемо мати відповіді і це нормально.
- Приготуйтеся до запитань. Вони можуть бути різними: складними, непередбачуваними, цікавими. Кожне запитання – це спосіб не лише привернути до себе увагу, а й намагання з допомогою дорослих зрозуміти важливі речі, справитись з тривогою та страхом,який переповнює дитину. Діти нам довіряють і шукають підтримки та захисту. Саме створений вами комфорт ваш впевнений та спокій зовнішній вигляд дасть можливість дитині почувати себе у безпеці.
- Давайте дітям більше простору для роздумів і пізнання своєї безпеки. Не намагайтеся переконати, як правильно, ставте запитання, пропонуйте поміркувати вголос, висловити свою думку, обґрунтувати її прикладами зі свого досвіду чи інших джерел. Це сприятиме розвитку критичного мислення у дітей.
- Якщо ви не готові дати дитині відповідь на її запитання, то повідомте їй про те, що у вас зараз немає відповіді на її запитання і ви відповісте їй завтра, або пізніше. Замовчування або переведення теми в іншу площину призводить до втрати довіри до вас.
- Розкажіть дітям про «червоні прапорці». Яких людей слід уникати, на що звертати увагу щоб не потрапити в ситуацію небезпеки, про які випадки і поведінку слід повідомляти дорослих.
В межах просвітницько профілактичного проєкту "Діти.Освіта.Війна." психологічною службою ліцею проведено тренінгове заняття для вчителів предметників та класних керівників 5 -11класів з метою формування навиків толерантного, конструктивного спілкування з ветеранами та військовими.
